UKRAINIAN | issues2022

000000000000

XIX Міжнародна науково-практична конференція

Проблеми розвитку соціологічної теорії

Війна, насильство та
суспільні порядки

Програма конференції

«Проблеми розвитку соціологічної теорії» – це щорічна міжнародна науково-практична конференція, яку проводить факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у партнерстві з Інститутом соціології Національної академії наук України та Соціологічною асоціацією України з метою наукового обговорення основних тенденцій розвитку українського суспільства та української соціології.

Концепція конференції

Уроки історії вчать, що війна завжди пов’язана з докорінною зміною характеру відносин між державами, народами, націями. Російсько-білоруська повномасштабна воєнна агресія проти суверенітету і територіальної цілісності України відправляє наше суспільство на кілька десятиліть назад, суттєво знижуючи якість життя як прямо через поступ війни територіями, так і опосередковано через зниження доходів та купівельної спроможності, втрату часу, перспектив та можливостей, безробіття, девальвацію та інфляцію, обмеження прав і свобод, посилення бюрократичного апарату тощо. Крім того наслідки війни включають довготривалу фізичну та психологічну шкоду дітям і дорослим, а також зменшення матеріального та людського капіталу через недоотримання освіти, вимушену міграцію та смертність.

Воєнне насильство, що включає широкий спектр насильницьких практик (погроми, бандитизм, міжетнічне, сексуальне насильство, страти, фільтраційні табори, примусовий голод тощо) мілітаризує повсякденне життя, травматизує місцеве населення, руйнує громади та сім’ї та загалом порушує розвиток соціальної та економічної структури держави. Соціальні зміни, що спричинені війною, є вкрай серйозними: значна частка громадян, які на собі пережили всю лють та жахіття бойовища, вбивств, атак, бійню, мародерства, вимушених міграцій, ґвалтувань, бомбардувань, наступів, шанців, зовсім інакше цінує життя і має інші погляди, ніж до того. (По)воєнне відновлення суспільного порядку має включати і ці рішення також: питання масових і системних програм з реабілітації, роботи з ПТСР, соціалізації, реінтеграції, працевлаштування, різного роду терапій, правильних суспільних комунікацій та оцінки тощо.

Війна в Україні призводить і до суттєвих соціально-економічних трансформацій в інших країнах світу через асиметричний шок. Усі суспільства ризикують зіткнутися з випадковими й непередбачуваними зовнішніми та внутрішніми змінами, яким вони повинні давати раду. Сучасний суспільний розвиток вимагає одночасного покращення людського капіталу, фізичного капіталу, технологій та інститутів. Технологічні революції та зміни суспільних укладів часто співпадають за часом з глобальними геополітичними та воєнними подіями, будучи, водночас, частково і причиною, і наслідком відповідних процесів. Іншими словами, за лаштунками баталій та голосом гармат, що не вщухають на полі бою, набирає обертів ще більш визначальний та глобальний процес – зміна світового порядку, що покликана знайти спосіб виходу з економічних, ресурсних, енергетичних та продовольчих мегакриз.

Метою конференції є висвітлення концептуального підходу до війни як структурного елемента та механізму підтримки суспільного порядку та її конститутивної функції для соціальних і політичних інституцій, а також поглиблення і розширення соціологічного дискурсу щодо цілого арсеналу ендогенних і екзогенних чинників соціально-економічної відбудови та трансформації України після перемоги у війні.

Напрямки роботи

Конференція включатиме три тематичні напрями та круглі столи.

Тематичні напрямки:

1. «ВІЙНА ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛІЗОВАНЕ НАСИЛЬСТВО: ЧИННИКИ ЗМІН НА МІКРО- ТА МАКРО- РІВНЯХ»

Модератори: Ольга Безрукова, Юрій Савельєв

Анотація напрямку:

Війна не цьогоріч стала предметом дослідження соціологів. В соціології вже традиційно існують два напрями: соціологія війни і військова соціологія. Військова соціологія розвивається одночасно з розгортанням воєнних дій і вивчає зовнішні і внутрішні соціальні зв'язки людей, груп, суспільні зміни та трансформації на емпіричному матеріалі, зосереджуючись передусім на вивченні досвіду людей, безпосередньо включених у воєнні дії. Соціологія війни – теоретично орієнтована галузь дослідження, яка покликана проаналізувати причини виникнення війни, умови підтримки та досягнення миру для розуміння впливу і передбачення впливу війни на суспільство, еволюції війн в глобалізованому світі. Але нам необхідне принципове нове розуміння війни в Україні для пояснення процесів, що розгортаються в суспільстві сьогодні і на які нам слід очікувати в майбутньому.

Адже війна є індикатором спроможності інститутів, забезпеченості ресурсами, згуртованості нації. Вона дозволяє виявити й негативні прояви суспільних станів: інституційного безладу, падіння виробництва, поглиблення демографічної кризи, нові корупційні схеми, мародерство, мови ворожнечі. І ці процеси також потребують ретельного аналізу соціологів, бо впливають на соціальні відносини. Змінюються мережі взаємодії, соціальні практики, змінюються уявлення про себе та суспільство. Яким суспільство входило в стан війни. І які структурні риси зможуть забезпечити рух до Перемоги, підтримати суспільну гідність та мобілізацію. Яким наше суспільство було, і яким його характеристикам ми завдячуємо динаміці у протистоянні агресії. Напередодні війни соціологи фіксували суттєві зміни у соціальній структурі суспільства. Народилося і поширилося багато дієвих стратегій адаптації до суспільної нестабільності та реагування на соціальну несправедливість. Ці стратегії та практики відіграють принципову роль у русі до Перемоги і у конструюванні нового суспільного порядку після війни. Якими Україна та українці були напередодні війни. Як змінилося суспільство та кожен із нас під час війни та якими стануть після її завершення. Які нові соціальні практики та практики ідентифікації породжені війною. Якими є просторові державні та регіональні особливості війни.

Запрошуємо обговорити суспільні зміни та ризики, причини та наслідки, можливості та загрози, тренди та нові соціальні феномени, форми самоорганізації та виклики, спричинені війною.

2. «СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ ТА ПРАКТИКИ ВОЄННИХ ЧАСІВ»

Модератори: Олена Злобіна, Сергій Дембіцький

Анотація напрямку:

Війна як чинник кристалізації української ідентичності та трансформації ціннісних орієнтацій. Особливості адаптації різних соціальних груп до екстремальних умов життєдіяльності. Специфіка планування і прогнозування в умовах невизначеності, нові формати повсякденних взаємодій в екстремальних умовах. Динаміка показників психоемоційного стану населення: між страхами та надіями. Стресові стани в контексті війни: поширеність, групи ризику та шляхи компенсації. Актуальні соціальні очікування населення як регулятор соціальних взаємодій на мікро-, мезо та макрорівнях. Війна у колективній памʼяті: від колективної до культурної травми.

Запрошуємо до обговорення цих та інших питань в рамках напряму «Суспільні настрої та практики воєнних часів».

3. «СОЦІАЛЬНІ ПОРЯДКИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЧИННИКИ ЦІЛІСНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ СУСПІЛЬСТВА»

Модератори: Марина Соболевська, Володимир Резнік

Анотація напрямку:

Проблема соціального порядку та стійкості суспільства завжди була у центрі уваги соціологів, і попри різноманіття доволі абстрактних підходів та теоретичних конструкцій, за допомогою яких науковці намагались розв’язати цю проблему, вона залишається не лише формальною справою в інтелектуальних змаганнях, але чимось набагато більшим і важливішим – спробою поринути в саму суть сучасності, винести діагноз часу. Адже саме це робить соціальні науки важливими й актуальними для широкого загалу, значущими для громадськості, надаючи краще розуміння сучасних суспільств, тенденцій майбутнього розвитку, що стають особливо актуальними під час трагічних історичних зламів, в ситуації війни. Як підтримується соціальний порядок в умовах радикальних соціальних змін і перетворень? Яка природа і принципи такого порядку? Які інтеграційні механізми здатні такий порядок підтримати? Відповіді на ці питання вимагають як розробки відповідного теоретико-методологічного інструментарію для адекватного опису суспільних реалій, так і переходу від абстрактних теоретичних моделей до фіксації конкретних емпіричних проявів соціального порядку та соціальної інтеграції.

Круглі столи:

4. «НАДІЇ, МРІЇ, «РЕАЛЬНІ УТОПІЇ»: СЦЕНАРІЇ ПОВОЄННОЇ РОЗБУДОВИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Модератори: Світлана Бабенко, Любов Бевзенко

Анотація круглого столу:

Війна суттєво змінює наше сприйняття часу, радикально втручається у можливості та горизонт планування, задаючи невизначеність сьогодні й невпевненість на завтра, водночас уповільнюючи та пришвидшуючи протяжність миті, доби, життя, обертаючи перспективи осяжності моменту від унікальності досвіду до паралелей подій у минулі сторіччя історичної пам’яті. Найбільш вразливим, але й водночас тим, що дає сили та натхнення цілеспрямованої дії, – є образ бажаного майбутнього: особистого, спільного, суспільного. Яке суспільство українці хочуть розбудовувати після завершення війни та Перемоги? Якими є ключові опори бажаного майбутнього, що загартовуються у битвах сьогодення? Якими є передумови успішного подолання суперечностей суспільного порядку, що зумовлені пройденим шляхом (path dependence) та виникають вже сьогодні? Як втілити найкращий сценарій, створити та використати вікно можливостей повоєнної розбудови українського європейського суспільства на основі цінностей довіри, взаємодопомоги, соціальної згуртованості, які є основою нашої стійкості в умовах війни? Яким є образ бажаного майбутнього українського суспільства в експертному середовищі та на рівні повсякденних дискурсів? Якою є/має бути роль соціологів та соціології у формуванні та моніторингу цих сценаріїв розвитку і які кроки ми можемо зробити в їх напрямку? Запрошуємо до дискусії.

5. «ОЦІНЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ»

Модератори: Олег Мазурик, Ольга Красовська

Анотація круглого столу:

Війна внесла суттєві корективи в діяльність фахівців з моніторингу й оцінювання. Коронавірусні обмеження, що свого часу зчинили чимало галасу у професійній спільноті, тепер відступили на задній план. Проблематика оцінювання в умовах війни і насильства нині активно обговорюється у світовій спільноті оцінників: конференція європейського товариства з оцінювання у червні цього року в Копенгагені (на якій була гідно представлена українська сторона); конференція національних асоціацій оцінювання (NEС) в Турині у жовтні; конференція Американської асоціації у Новому Орлеані у листопаді тощо. 6 жовтня для української аудиторії відбулась презентація книги Хура Хаснейн, Лорен Келлі та Сімони Сомма «Оцінювання в контексті крихкості, конфлікту та насильства». Ці та інші заходи, а також неоціненний досвід участі в проєктах стануть у пригоді при обговоренні та пошуку відповідей на питання, що наразі стоять перед спільнотою оцінників: Як забезпечити якість оціночних досліджень в умовах війни та насильства? Як подолати психоемоційні виклики окремих оцінювачів під час війни/повоєнної ситуації? Як знайти баланс між вимогами донорів щодо дотримання стандартів оцінювання і збереженням життя? Чи готові ми до потенційно великої роботи щодо оцінювання соціальних проєктів з відновлення України тощо.

Важливі дати

Важливі дати:

12.12.2022 крайній термін реєстрації для участі в конференції та подання тез доповідей;

13 –14.12.2022 сповіщення про прийняття тез доповідей;

15.12.2022 оприлюднення та розсилання програми конференції;

16 –17.12.2022 проведення конференції.

Формат і місце проведення

Формат і місце проведення:

Конференція відбудеться в онлайн режимі із застосуванням дистанційних технологій.

Адреса проведення: м. Київ, просп. Глушкова 4-Д, факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к. 504.

Посилання на відеоконференції будуть вказані у програмі конференції, яка розсилатиметься учасникам 15.12.2022 р.

Умови участі

Умови участі:

Робочі мови конференції: українська й англійська.

Для участі у конференції слід до 12 грудня 2022 року включно:

Заповнити форму учасника конференції: http://bit.ly/3Ei3XJx
Надіслати на електронну адресу оргкомітету org@soc.univ.kiev.ua електронний варіант тез у файлі формату .doc або .docx (назва файлу «Номер напряму роботи конференції»_«Прізвище та ім’я доповідача латинкою» (Наприклад: 1_PetrenkoPetro.doc). Один доповідач може виступати автором або співавтором лише в одній публікації. Публікації з більш ніж двома співавторами до друку не приймаються.

Вартість участі у конференції:

Участь у конференції – безкоштовна.

За результатами конференції буде видано збірку матеріалів у електронному вигляді та розміщено її у відкритому доступі. Для учасників буде також можливість замовляти паперові примірники збірки.

Вартість примірника збірки тез:

електронна версія – безкоштовно;
паперовий примірник – 300 грн.

Вимоги до оформлення тез

Тези мають відповідати змісту доповіді на конференції та містити авторські здобутки учасників. Авторами тез можуть бути одна або дві особи, які презентують на конференції результати свого наукового пошуку. Тези, де серед авторів перелічені 3 або більше осіб, не будуть допущені до публікації.

Шрифт тез – Georgia. Текст тез подається 14 розміром шрифту. Вирівнювання за шириною сторінки. Міжрядковий інтервал – 1. Поля: верхнє – 2; нижнє – 2; ліве – 1,5; праве – 1,5. Відступ абзацу – 1,25 см. При оформленні тез слід уникати напівжирних виділень та зайвих виділень курсивом. Між абзацами одного стилю в тексті не має бути зайвих інтервалів, а між словами – зайвих (подвійних чи потрійних) пробілів. Слід розрізняти дефіс («-» ставиться в двоскладових словах, наприклад, «жовто-блакитний») та тире (« – ») ставиться між членами речення («Україна – незалежна держава») та для позначення часових проміжків у роках («1991–2022 роки»). Усі абзаци в тексті мають бути виставлені у налаштуваннях електронного документу (наприклад, у меню «Параметри сторінки» у Microsoft Word), а не знаками табуляції чи тим паче пробілами. У разі використання римських цифр варто використовувати латинські, а не кириличні літери («XVI ст.»). Посилання на літературу в тексті тез варто робити за таким стандартом [Вебер, 2019: с. 33] або [Weber, 1986: p. 45], а не за застарілим стандартом [1, с. 33]. Будь-які вставні елементи у тексті (таблиці, рисунки, ілюстрації) мають бути вирівняні за центром сторінки та підписані курсивом шрифтом Georgia 12 розміру із вирівнюванням за лівим краєм сторінки з урахуванням стандартного абзацу в 1,25 см. Зміст табличок також подається 12 розміром, без абзаців на початку кожного з рядків.

Шапка над текстом тез подається у вигляді таблиці завширшки у 18 см, яка має дві секції – 12 см та 6 см відповідно. У лівому більшому стовпці подається прізвище та ім’я доповідача або доповідачів. Спочатку має іти прізвище, а потім ім’я. Якщо тези подають 2 автори, то їхні прізвища й імена подаються в окремих рядках. Прізвища та імена виокремлюються напівжирним шрифтом без курсиву (14 розмір, Georgia). Наприкінці рядка із прізвищем автора тез має іти посторінкова виноска із римською нумерацією. У виносці подається інформація про автора у такому порядку: науковий ступінь (якщо є), вчене звання (якщо є), посада, організація (наприклад, доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Зверніть увагу, що назви навчальних закладів та інституцій мають подаватися без скорочень та абревіатур, за винятком «НАН України». Після імені автора (авторів) в наступному рядку має іти робоча електронна пошта автора-кореспондента (напр., artemiydeineka@knu.ua). В наступному рядку має йти лінк на ORCID-сторінку автора-кореспондента (напр., https://orcid.org/0000-0002-9266-5506). Після цього лінку має йти один порожній рядок, а після нього – назва доповіді (напівжирний шрифт Georgia 16 розміру). У правій секції шапки тез конференції 10 розміром шрифту Georgia подаються дані про збірку тез конференції у такому вигляді: Війна, насильство та суспільні порядки. Матеріали ХIX Міжнародної науково практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії» (16–17 грудня 2022 року, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). – К.: Видавництво «Наукова столиця», 2022. – *** с.

Перелік використаних джерел подається через абзац після завершення тексту тез конференції. Переліку джерел має передувати слово ЛІТЕРАТУРА, записане великими літерами. Вирівнювання списку літератури (включно зі словом ЛІТЕРАТУРА) має відбуватися за лівим краєм сторінки на відступі 1,25 см від краю сторінки з абзацом на ділянці 2,5 см. Для оформлення джерел необхідно скористатися сайтом http://vak.in.ua/. Приклад правильного оформлення джерел: Третьяк Л. Н. Технологія виробництва пива з заданими властивостями / Л. Н. Третьяк, 2012. – 464 с. Список джерел має бути пронумерований автоматично (наприклад, через інструмент «нумерація» у Microsoft Word), а не вручну автором. Перелік джерел має бути впорядкований за абеткою, а не за порядком згадування, чи якось інакше. Спершу мають іти кириличні джерела, а потім іноземні (з іменами та назвами, записаними латинкою).

Для оформлення тез наполегливо рекомендуємо вам скористатися шаблоном у docx форматі, який ми підготували.

Для студентів та аспірантів обов’язковою є рецензія наукового керівника.

Подаючи тези до оргкомітету, автори тим самим засвідчують, що під час проведення дослідження і підготовки доповіді (тез) вони дотримувались етичних вимог, зокрема, Кодексу етики Міжнародної соціологічної асоціації (ISA), Кодексу соціолога Соціологічної асоціації України (САУ).

УВАГА!

Оргкомітет залишає за собою право здійснювати відбір і редагування надісланих матеріалів. Всі тези пройдуть обов’язкову перевірку на унікальність за допомогою сервісу «Unicheck». Роботи, що містять елементи плагіату, будуть відхилені.

Звертаємо вашу увагу, що тексти із більш ніж двома співавторами прийматися не будуть. Крім того, одна особа може фігурувати як автор або співавтор лише в одній публікації. Реєстраційну форму має заповнювати кожен співавтор окремо (при цьому вказуючи електронну скриньку одного й того самого автора-кореспондента, тобто автора, чия електронна адреса вказуватиметься в збірці тез для листування із зацікавленими читачами). Автори несуть відповідальність за підбір і достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних назв.

Вимоги до оформлення тез

Завантажити файл-шаблон

Шаблон у docx форматі

Зразок оформлення тез:

Петренко Петро

Email: p.petrenko@knu.ua

ORCID: https://orcid.org/0000-0000-0266-5506

Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки. Матеріали ХIX Міжнародної науково- практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки», 16–17 грудня 2022 року (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології). – К.: Видавництво «Наукова столиця», 2022. – *** с.

Деліберативні практики в контексті

демократизації української вищої школи

В багатьох центрах сучасної української вищої освіти бракує механізмів демократії. За словами Юргена Габермаса, «деліберативні політики, чи то вони реалізуються крізь формальні процедури інституціоналізованого формування думок і волевиявлення, чи то лише у неформальних мережах політичної публічної сфери, перебувають у внутрішньому зв’язку із контекстами раціоналізованого життєсвіту, який іде їм на зустріч». Більше того, він додає, що такого роду комунікації «особливо залежать від ресурсів життєсвіту – від вільної та відкритої політичної культури та просвіченого політичного виховання, і насамперед від ініціатив асоціацій, що формують думку» [Habermas, 1998: p. 252].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Габермас Ю. До реконструкції історичного матеріалізму / Пер. з нім. В. Купліна. – Київ: Дух і Літера, 2014. – 320 с.
Вимоги до розробки та адаптації комплексних вимірювальних інструментів у соціології: надійність, валідність і достовірність / С. С. Дембіцький, Т. Я. Любива // Український соціум. – 2017. – №3. – С. 45-57. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2017_3_6
Haynes S., Richard D., Kubany E. Content Validity in Psychological Assessment: A Functional Approach to Concepts and Methods // Psychological Assessment. – 1995. – №3. – P. 238-247.

Зразок оформлення тез

Організаційний комітет конференції

Голова оргкомітету – Валентина Чепак, д. соц. н., професор, декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Співголова оргкомітету – Віктор Степаненко – д.соц.н., головний науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України.

Члени оргкомітету:

Бабенко Світлана, к. соц. н., доцент кафедри соціальних структур і соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України;
Безрукова Ольга., д. соц. н., доцент, завідувач кафедри галузевої соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Горбачик Андрій, к. фіз.-мат. н., професор кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Домбровська Юлія, технічний секретар оргкомітету, аспірантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Куценко Ольга, д. соц. н., професор кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, віце-президент з організації і координації міжнародної діяльності Соціологічної асоціації України;
Лопушняк Едуард, технічний секретар оргкомітету, аспірант факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Мазурик Олег, д. соц. н., професор, завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Молоціян Анастасія, технічний секретар оргкомітету, аспірантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Москаленко Оксана, технічний секретар оргкомітету, аспірантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Пересунько Тетяна, голова Наукового товариства студентів факультету соціології, студентка 4-го курсу бакалаврату факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Сидоров Микола, к. фіз.-мат. н., доцент, завідувач кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Соболевська Марина, д. соц. н., доцент кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Судаков Володимир, д. соц. н., професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Хелашвілі Аліна, голова Ради молодих учених факультету соціології, аспірантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Цимбал Тарас, к. соц. н., заступник декана, доцент кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Широкова Маргарита, секретар оргкомітету, к. соц. н., доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.